Верховний суд у Постанові від 06.12.2023 у справі № 910/3539/22 зробив висновок, що врегулювання строку погашення грошових вимог, які визнані та включені до реєстру вимог кредиторів боржника, шляхом їх прощення (списання), відстрочення, розстрочення не є тотожним поняттю відсутності у боржника грошових зобов’язань, строк виконання яких настав, а відтак, й відсутності ознак неплатоспроможності. Відстрочення, розстрочення строку погашення грошових вимог боржника, внесених до реєстру вимог кредиторів боржника протягом значного строку з дня затвердження плану санації, не охоплюється поняттям погашених вимог кредиторів, який визначений приписами статті 1 КУзПБ, а отже положення статті 90 КУзПБ щодо закриття провадження якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника є незастосовні.