Верховний суд у своїй Постанові від 22.11.2023 року у справі № 910/4685/20 зробив висновок, що особи щодо яких розглядається питання про притягнення їх до субсидіарної відповідальності, не можуть оскаржувати ухвали Господарського суду якими визнано кредиторські вимоги у межа справи про банкрутство. Так ВС вказав, що Суб’єкти субсидіарної відповідальності належать до учасників відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство та не наділені повним обсягом процесуальних прав учасників справи про банкрутство, зокрема права на оскарження судових рішень у такій справі (у тому числі ухвали про визнання грошових вимог кредиторів до боржника). Крім того, на момент розгляду та визнання господарським судом грошових вимог кредитора до боржника майнового інтересу суб’єктів субсидіарної відповідальності не може існувати, оскільки в темпоральному аспекті немає ще самих суб’єктів відповідальності. А тому відсутні підстави для віднесення суб’єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до тих осіб, про права, інтереси та (або) обов’язки яких суд вирішив питання ухвалою про визнання кредиторських вимог (за винятком, якщо в мотивувальній чи резолютивній частині такої ухвали містяться висновки суду про права та обов’язки названих суб’єктів), що не наділяє їх правом на апеляційне оскарження таких ухвал.
Такий висновок цілком може бути застосовний і до ухвал про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також до суб’єктів солідарної відповідальності.